Давайте у День Соборності зустрінемося біля пам'ятника Буковинському куреню!
Сьогодні о 15 год. влада організовує урочистості до Дня соборності у муздрамтеатрі. Як депутат обласної ради, намагаюся постійно відвідувати подібні заходи, уважно слухати промови вищих регіональних посадових осіб, переглядати концертну програму тощо. Сьогодні усе буде монолітно, швидко, чітко. Влада скаже своє бачення цього свята (оплески із залу), роздасть нагороди (оплески із залу), декілька виступів художньої самодіяльності і усе. Зроміло, пятниця — робочий день, легше зібрати актив. Але ж свято у суботу. З почуттям виконаного обов'язку, у День самого свята можна не появлятися. Десь такий формат я вже бачив. Хоча я можу і помилятися щодо участі владних представників у суботу.
Я ж як громадянин цієї держави, планую це зробити таки завтра. Відкриваю Букінфо анонси, щоб уточнити години. Читаю і, як кажуть, студенти «прозріваю». Та партія на 11 та на 13, ще одна на 15 год, а ще ряд партій проводять свої партзаходи у інший час. Мені цікаво, а куди має іти звичайний аполітичний громадянин? Який просто хоче доброго укрїнського слова, патріотичної музики, консолідації і врешті-решт розмови та відповіді — що далі робитимемо? Невже він має бігати цілий день по Майданах з надією саме такий формат святкування уподобати?? Мені як «нашоукраїнцю» і як українцю неприємно було б святкувати «по куточках» це свято. Повірте, це саме те, чого від нас чекають. Щоб потім глузливо сказати, та вони самі не знають чого хочуть.
Не маю нічого проти партійних заходів, вибору формату, місце та напрямку, власне, самих партійних одиниць т.д., але невже не зрозуміло одне — саме зараз у цій ситуації, суспільство не дає багато шансів, щоб крутити туди-сюди амбіціями партчиновників, настроями вождів, збурювати, роздроблювати т.д.. Суспільство могло б дати шанс один — на об'єднання. Та й свято, владсне, таке — консолідуюче, з присмаком демократичної процедури та європейського вектору (це про сам Акт Злуки).
Тому, мені здається, завтра усі мали б прийти до пам'ятника Буковинському куреню (саме до цього пам'ятника, який символізує боротьбу за волю України). На 12-ту. Поставити квіти, поспілкуватися, подивитися один одному у вічі. Сказати, з Днем соборності українці!!!
А там уже, мабуть, як скаже партійна дисципліна.
Я ж як громадянин цієї держави, планую це зробити таки завтра. Відкриваю Букінфо анонси, щоб уточнити години. Читаю і, як кажуть, студенти «прозріваю». Та партія на 11 та на 13, ще одна на 15 год, а ще ряд партій проводять свої партзаходи у інший час. Мені цікаво, а куди має іти звичайний аполітичний громадянин? Який просто хоче доброго укрїнського слова, патріотичної музики, консолідації і врешті-решт розмови та відповіді — що далі робитимемо? Невже він має бігати цілий день по Майданах з надією саме такий формат святкування уподобати?? Мені як «нашоукраїнцю» і як українцю неприємно було б святкувати «по куточках» це свято. Повірте, це саме те, чого від нас чекають. Щоб потім глузливо сказати, та вони самі не знають чого хочуть.
Не маю нічого проти партійних заходів, вибору формату, місце та напрямку, власне, самих партійних одиниць т.д., але невже не зрозуміло одне — саме зараз у цій ситуації, суспільство не дає багато шансів, щоб крутити туди-сюди амбіціями партчиновників, настроями вождів, збурювати, роздроблювати т.д.. Суспільство могло б дати шанс один — на об'єднання. Та й свято, владсне, таке — консолідуюче, з присмаком демократичної процедури та європейського вектору (це про сам Акт Злуки).
Тому, мені здається, завтра усі мали б прийти до пам'ятника Буковинському куреню (саме до цього пам'ятника, який символізує боротьбу за волю України). На 12-ту. Поставити квіти, поспілкуватися, подивитися один одному у вічі. Сказати, з Днем соборності українці!!!
А там уже, мабуть, як скаже партійна дисципліна.
2 коментарі