Напередодні суду у справі Бандери та Шухевича

Отже, 2 серпня Вищий адміністративний суд України дасть відповідь у справах щодо присвоєння звання Героя України Степану Бандері і Роману Шухевичу. Найменше зараз думаю про політику, методи досягнення постевлених задач у період першої половини XX ст., мотиви, які спонукали до тої чи іншої дії. У цій ситуації мені складно зрозуміти інше. Ми усі спостерігатимемо парадоксальну ситуацію — українці судитимуть щодо правомірності Указу українця щодо надання Героя України українським Героям. Тут перефразую знаного В'ячеслава Липинського, який казав, що «кожен хто б'є та нищить українців — сам не українець». Яка глибока фраза. Не буду тут розвивати конспірологічні теорії, про п'яту колону чи масонські ложі. Але так є. Невже не розуміємо, як би питання цього процесу не називали (предмет оскарження) — питання у звичайній площині — і той і той були Українськими Героями, сподвижниками, провідниками всього українського. І цей незламний Дух свободи передався наступним поколінням. І кожен українець, який шанує та поважає свою націю чекає простого справедливого рішення. А вже потім деталізації на юридичний (можна чи не можна давати НЕ громадянам України, час, перелік інших норм), геополітичний (героїзація таких постатей шкодить нашим «сосєдам»), внутрішньополітичний (начебто не спримається частиною рухів сил і як наслідок громадян) чинник тощо. Хоча чи цікавляться такими чинниками шотландці коли говорять про В. Волласа, чехи, коли про Я.Гуса, італійці, коли мова про Гарібальді, чи німці, коли мова про Бісмарка. Для них це просто національні Герої.

Тому завтра буде Суд. І у нього буде шанс поставити у цій справі крапку. По суті, суд не повинен дати відповідь чи були вони Героями чи ні (це зрозуміло, до речі, як для прихильникі так і противників), а просто мотивовано відповісти позивачу на предмет його (її) скарги. Бо були і вірю є й ще будуть Українські Герої, сподвижники, композитори, голови міських рад, політрепресовані, Президенти.