Про актуальні проблеми зовнішньої політики України говорили українська та російська молодь
Отож, П'ята наукова конференція молодих вчених «Актуальні проблеми зовнішньої політики України» відбулася. Тезисно про головне, на мою думку.
1) Вп'яте щороку така конференція відбувається на солідному рівні з дотриманням міжнародного представництва, видається збірник тез (до початку роботи), працює мінімум п'ять секцій, які поділені на підсекції, гостра дискусія за участю представників професорсько-викладацького складу уже на пленарному засіданні. Більше 200 учасників, більше 20 ВУЗів України. Теза про те, що предмет конференції (політика зовнішня, яка не може бути досліджена у Чернівцях. Тобто, це або не наука, або не зовнішня політика) складно розкрити спростована проф. Сичем О.І. Оргкомітет цього року (асп. О. Добржанська та Н. Бурейко, к.політ.н., А. Гев'юк) попрацювали «на славу».
2) За цей рік, що добігає кінця, ми так і не підбили підсумки двадцятиріччя… зовнішньополітичного курсу України. Ми відсвяткували 20 років митної служби, прикордонної служби, державної служби, ще ряду служб і відомств, а от дипломатичної ні. День диломати, які відомо, у грудні отож, час для привітань від влади ще є. Однак, нехай ця молодіжна конференція розглядалася як спроба подивитися на перші підсумки (і вже досягнення) України на міжнароднійц арені.Думаю, нам впродовж двох днів це вдалося.
3) Як модератор 4 секції — "Європейська та євроатлантична інтеграція" фіксую відсутність спаду інтересу до означеної проблематики. Швидше мова йде про європрагматизм та єврооптимізм, більш стримані прогнози щодо термінів, більше скепсису щодо остаточної редакції бідь-яких підготовлених до парафування спільних документів між ЄС та України на найближчий період т.д. а ще можна впевнено сказати, проблематикою євроінтеграції у нас займаються тільки жінки (з 11 виступаючих на секції — усі жінки).
4) Цього року найбільш жваві дискусії викликали колеги з Росії — молоді експерти фонду «Креативна дипломатія» та Фонду підтримки публічної дипломатії ім. Горчакова. Обидві структури розпочали спроби дискутувати щодо політики інтеграції України до ЄЕП та митного союзу, а у перспективі Євразійського союзу. Тобто те, про що багато почали говорити премєр В. Путін після своєї статті у газеті "Ізвєстія".
Вважаю рівеь наукової дискусії прийнятним фактом, а сама ідея приїзду гостей з іноземної держави позитивною. Поясню чому. По-перше, як організатори, ми створили добрий майданчик для дискусії щодо питань «порядку денного» зовнішньополітичного вибору України дуже вдало. Говорили про те, що зачепило за станні роки найбільше — від газу до цінностей (російських чи європейських). По-друге, ми двадцять років постійно чуємо про ЄС та євроатлантичну інтеграцію України. Серед експертів, науковців, політологів, студентів уже усе давно зрозуміло. Тут справа за політиками. А от про євразійський вектор на науковому (а не мітингувально-пропагандистському рівні) ми чуємо мало. Я із цікавістю розпитаю студентів, чи переконали їх російські колеги! Втім, старших євроатлантистів це тільки перевірило на готовність до диспуту. Полеміка правда часом зашкалювала, особливо, під час проведення круглого столу на другий день. Зізнаюся, це був дуже корисний досвід вести круглий стіл, коли абсолютна більшість питань адресувалася не доповідачам, а колегам з Росії.
5) Усім треба подякувати — кафедрі міжнародних відносин, факультету історії, політології та міжнародних відносин ЧНУ, управлінню у справах сім'ї, молоді та спорту Чернівецької облдержадміністрації, оргкомітету конференції, і головне, студентам й аспірантам — учасникам цьогорічного форуму.
Відеосюжет про конференцію та круглий стіл на сайті ОДТРК —
0 коментарів