Щодо підтримки встановлення православної каплиці на колишній площі Святої Марії
У цей час ряд громадських та релігійних організацій слушно порушує питання щодо встановлення пам'ятної каплиці на місці двох православних храмів Успіння Пресвятої Богородиці, які знаходилися на колишній площі Святої Марії (теперішня площа Турецької криниці).
Під відповідним зверненням до керівництва Чернівецької міської ради підписався і я, пропонуватиму це зробити й іншим колегам — депутатам обласної та міської рад, науковцям, активістам. Вважаю, що це питання честі для влади та усіх чернівчан відновити справедливість, почувши звернення чернівчан, адже перша церква Успіння Пресвятої Богородиці (відома під назвою «Князівська») була збудована у 1709-1715 рр. пізніше була перенесена до с. Долішні Ширівці, де, освячена як Спирідонівська церква — функціонує і нині. Друга церква збудована на цьому ж місці у 1783 р. перенесена у передмістя Чернівці — Калічанку. Власне, плоша, де знаходилися обидві церкви, мала назву «площа Святої Софії». А турецька криниця була збудована у 1714-1719 рр., тобто після будівництва першої церкви.
Разом з ініціаторами такого лисла-звернення розуміємо, мова не йде зараз про зведення нового храму чи суттєве архітектурне перепланування самої площі, тим більше яка останні роки було непогано реконструйована. Це швидше питання відновлення історичної справедливості, питання згуртованості чернівчан та православних вірян зокрема, та необхідності віддати шану «батькам-творцям» (у переносному сенсі) нашого міста. Думаю, це приклад християнської традиції — коли у продовження Доброї справи споруджують каплицю. З іншого боку, така каплиця безумовно доповнить архітектурний ансамбль на останньоме етапі забудови площі. Тому питання встановлення пам'ятної каплиці (на площі біля фонтану) є правильним, слушним та своєчасним. Закликаю підтримати цю ініціативу, поряд із громадськими та релігійними лідерами, усіх чернівчан та буковинців.
У додатку надам декілька фото, які підтверджують розташування храмів у XIX ст на площі Святої Марії та витяг із статті «Православні деревяні храми Чернівців» колеги-науковця ЧНУ, доктора історичних наук Михайла Чучка для журналу "Ї" № 56 від 2009 р.
(фото 1. Зліва позаду Успенська церква. Освячення води на площі Марії 1860 р.)
.
(фото 2. Успенська церква 1843 р. Малюнок Шубірца)
(фото 3. План Чернівців Пітцеллі. Успенська церква під номером 53.)
Фрагмент статті М. Чучка:
Перша письмова згадка про церкви Чернівців датується кінцем ХV ст. У грамоті молдавського воєводи Штефана Великого від 15 березня 1490 р. згадано дві церкви «отъ миста отъ Черновцих» з двома «попами», які підпорядковувались Радівецькому єпископству. Однак які це були храми і де вони розташовувались, в документі не повідомляється. Упродовж наступних століть дерев’яних церков в місті побільшало. За свідченням єзуїта Й. Босковича, який разом з англійським послом Д. Портером відвідав Чернівці у липні 1762 р., там існувало вже три церкви.
Одну з них було споруджено між 1709 і 1715 рр. за вказівкою молдавського воєводи Ніколає Маврокордата, а його сини – господарі Константи та Іоан – надали церкві особливі привілеї. Зокрема, Константи Маврокордат у грамоті, датованій вереснем 1732 р., зазначав, що «змилосердившись над цією святою церквою з Чернівців», яку збудував його покійний батько Іо Ніколає Олександр воєвода і «де святкується храм Успення Пресвятої Богородиці», він визначив, щоб «кожного року надавалося їй щомісяця по 2 ока мира та 30 драм ладану з господарської митниці» для його «вічного поминання». Через це Успенську церкву часто називали «господарською» («biserica domniasca»). Священики цієї церкви мали низку привілеїв і пільг: вони звільнялися від податків і данини на користь держави, а також від зборів за бджоли, свині та вівці. Окрім того, вони мали право брати з продавця за кожну продану в Чернівцях голову худоби чотири бані, а з покупця – два бані. До того ж різник повинен був видавати їм щонеділі з м’ясарні одне око м’яса. Ці пільги були підтверджені господарями у грамотах 1741 та 1743 років.
Розташовувалась Успенська церква на пагорбі біля Турецької криниці. Поблизу храму стояла дерев’яна дзвіниця, а також розташовувалося парафіяльне кладовище. У 1779 р. господарську церкву було розібрано і коштом графа Я. Логотетті перевезено до с. Долішні Ширівці (тепер передмістя Чернівців), де її було відновлено та освячено на честь св. Спиридона. Там вона стоїть і понині.
......................................................................................................
У 1783 р. на пагорбі біля Турецької криниці, замість старої господарської церкви, було зведено новий дерев’яний храм Успення Пресвятої Богородиці. У 1876 р. Успенську церкву перенесли до чернівецького передмістя Калічанка (у район нинішньої вулиці Новоушицької), де вона стоїть і понині.
Під відповідним зверненням до керівництва Чернівецької міської ради підписався і я, пропонуватиму це зробити й іншим колегам — депутатам обласної та міської рад, науковцям, активістам. Вважаю, що це питання честі для влади та усіх чернівчан відновити справедливість, почувши звернення чернівчан, адже перша церква Успіння Пресвятої Богородиці (відома під назвою «Князівська») була збудована у 1709-1715 рр. пізніше була перенесена до с. Долішні Ширівці, де, освячена як Спирідонівська церква — функціонує і нині. Друга церква збудована на цьому ж місці у 1783 р. перенесена у передмістя Чернівці — Калічанку. Власне, плоша, де знаходилися обидві церкви, мала назву «площа Святої Софії». А турецька криниця була збудована у 1714-1719 рр., тобто після будівництва першої церкви.
Разом з ініціаторами такого лисла-звернення розуміємо, мова не йде зараз про зведення нового храму чи суттєве архітектурне перепланування самої площі, тим більше яка останні роки було непогано реконструйована. Це швидше питання відновлення історичної справедливості, питання згуртованості чернівчан та православних вірян зокрема, та необхідності віддати шану «батькам-творцям» (у переносному сенсі) нашого міста. Думаю, це приклад християнської традиції — коли у продовження Доброї справи споруджують каплицю. З іншого боку, така каплиця безумовно доповнить архітектурний ансамбль на останньоме етапі забудови площі. Тому питання встановлення пам'ятної каплиці (на площі біля фонтану) є правильним, слушним та своєчасним. Закликаю підтримати цю ініціативу, поряд із громадськими та релігійними лідерами, усіх чернівчан та буковинців.
У додатку надам декілька фото, які підтверджують розташування храмів у XIX ст на площі Святої Марії та витяг із статті «Православні деревяні храми Чернівців» колеги-науковця ЧНУ, доктора історичних наук Михайла Чучка для журналу "Ї" № 56 від 2009 р.
(фото 1. Зліва позаду Успенська церква. Освячення води на площі Марії 1860 р.)
. (фото 2. Успенська церква 1843 р. Малюнок Шубірца)
(фото 3. План Чернівців Пітцеллі. Успенська церква під номером 53.)
Фрагмент статті М. Чучка:
Перша письмова згадка про церкви Чернівців датується кінцем ХV ст. У грамоті молдавського воєводи Штефана Великого від 15 березня 1490 р. згадано дві церкви «отъ миста отъ Черновцих» з двома «попами», які підпорядковувались Радівецькому єпископству. Однак які це були храми і де вони розташовувались, в документі не повідомляється. Упродовж наступних століть дерев’яних церков в місті побільшало. За свідченням єзуїта Й. Босковича, який разом з англійським послом Д. Портером відвідав Чернівці у липні 1762 р., там існувало вже три церкви.
Одну з них було споруджено між 1709 і 1715 рр. за вказівкою молдавського воєводи Ніколає Маврокордата, а його сини – господарі Константи та Іоан – надали церкві особливі привілеї. Зокрема, Константи Маврокордат у грамоті, датованій вереснем 1732 р., зазначав, що «змилосердившись над цією святою церквою з Чернівців», яку збудував його покійний батько Іо Ніколає Олександр воєвода і «де святкується храм Успення Пресвятої Богородиці», він визначив, щоб «кожного року надавалося їй щомісяця по 2 ока мира та 30 драм ладану з господарської митниці» для його «вічного поминання». Через це Успенську церкву часто називали «господарською» («biserica domniasca»). Священики цієї церкви мали низку привілеїв і пільг: вони звільнялися від податків і данини на користь держави, а також від зборів за бджоли, свині та вівці. Окрім того, вони мали право брати з продавця за кожну продану в Чернівцях голову худоби чотири бані, а з покупця – два бані. До того ж різник повинен був видавати їм щонеділі з м’ясарні одне око м’яса. Ці пільги були підтверджені господарями у грамотах 1741 та 1743 років.
Розташовувалась Успенська церква на пагорбі біля Турецької криниці. Поблизу храму стояла дерев’яна дзвіниця, а також розташовувалося парафіяльне кладовище. У 1779 р. господарську церкву було розібрано і коштом графа Я. Логотетті перевезено до с. Долішні Ширівці (тепер передмістя Чернівців), де її було відновлено та освячено на честь св. Спиридона. Там вона стоїть і понині.
......................................................................................................
У 1783 р. на пагорбі біля Турецької криниці, замість старої господарської церкви, було зведено новий дерев’яний храм Успення Пресвятої Богородиці. У 1876 р. Успенську церкву перенесли до чернівецького передмістя Калічанка (у район нинішньої вулиці Новоушицької), де вона стоїть і понині.
2 коментарі