Чи опозиція думає як Яворівський?

На «Главреді» появилося інтерв’ю одного з речників партії «Батьківщина», голови комітету ВРУ у справах духовності та культури В. Яворівського, де він, серед іншого, висловлюється про налагодження «конструктивних відносин з Молдовою». Наведу цитату повністю: «я вірю в те, що прийде час, коли ми, я маю на увазі патріотичні, справді українські сили, вестимуть конструктивні перемовини із Молдовою. Зрештою вони могли б нам передати Придністров’я, а ми їм – частину Буковини, заселену молдованами. Звідки родом, до речі, Софія Ротару та Лідія Сандулеса».

www.glavred.info/archive/2012/08/28/084023-2.html

 Це сказала людина, яка претендує на статус освідченого письменника, публіциста, голову комітету у справах духовності і культури…. Мені стало соромно за таких депутатів (невже це шлях до конструктиву?) і якось вчергове шкода нашу опозицію, яка повинна демонструвати у всьому альтернативу з наявністю власної позиції на засадах політкоректності та виключно у правовому полі. Очевидно, у Яворівського відсутні такі категорії як і знання географії (мабуть, він хотів говорити про Бессарабію, тобто про географічну, а не адміністративно-територіальну одиницю). Що ж ти хотів від «совєтського пісатєля» — спитав мене мій колега з кафедри міжнародних відносин ЧНУ. Не йметься, то «конструктивні відносини» з сусідньою країною треба вибудовувати патріотичній команді через перегляд (зміну) території? Ми вам кусочок тут, а ми вам тут. Хлопці, а Буковинці як, громада, в кінці-кінців національний інтерес?
Пану Яворівському варто взяти до уваги, що кордони Буковини визначені міжнародним законодавством, національними актами та й закріплені волевиявленням українців ще у 1991 р.
Крім того, на території нашої області у тому числі і у період 2005-2010 рр (коли його лідерка була прем’єром двічі). були створені усі сприятливі умови для проживання та розвитку національних меншин. Молдавани,  румуни були, є,  і будуть у пошані серед буковинців. Я часто буваю у прикордонних районах, нарікають на багато речей – зарплати, якість життя, послуг, але, щоб вітали думку про перегляд територій – її не популяризують навіть найбільші песимісти. Як і більшість корінних буковинців, не уявляю Буковину без хоча б одного села Новоселицького району. Прикордонна Буковина, як і Україна, має запит на зовсім інші речі, а питання транскордонних відносин має врегульовуватися цивілізованішим шляхом.  Як і питання захисту українців Придністров'я — це питання захисту прав та інтересів українців закордоном, що було спільним пріоритетом Президента Ющенка та прем'єра Тимошенко? І те, що про українців закордоном зараз забули не означає, що для них зовсім нічого не було зроблено попередньою владою.
Тому розмови про перегляд територій  примітивні, по своїй суті неконструктивні, позбавлені буд-якого серйозного підґрунтя і дуже прикро, що подібне часто лунає не з промолдовського політикуму, а з українського боку. Тільки подумати, якій країні зовні та якому режиму вигідно такі «перегляди» кордону України? Хто буде відповідати за нові регіональні конфлікти?

То хто тут малорос, пане Яворівський?

Як громадян і буковинець я Вам не вірю.

p.s. Зателефонував своєму колезі – депутату Чернівецької обласної ради від Фронту змін, спитав чи він теж так думає. Сказав, що йому соромно за таких, як Яворівський опозиціонерів. Але направду сказати, теза мого колеги «Він же не у списку» не звільняє від відповідальності усіх нас, буковинців, від засудження такої позиції народного депутата і таких підходів у принципі. Якщо звісно — ми говоримо про альтернативу та зміну системи влади. Бо ця влада і Яворівський пропонуєть одні методи — кінця 1930-х рр.
Навіть подумати не можу, наскільки така дискусія згубна та невиправдана. І не на часі вже дуже давно.

2 коментарі

Святослав Вишинський
З чисто прагматичної точки зору Молдові невигідно обмінювати індустріальне Придністров'я на аграрні райони Північної Бесарабії. Хоча перше вона і не контролює, а з урахуванням проукраїнського кон'юнктури в цьому питанні (на що натякали і в ЕС), наша держава має всі можливості вирішити придністровське питання в односторонньому порядку. Інша справа, що українським політикам це непотрібно — в т.ч. і Віктору Ющенку, який причетний до економічної блокади Придністровської республіки 2006 р., і що «проукраїнською» діяльністю ніяк не назвеш. Як наслідок, уже через півроку на референдумі про незалежність 97% жителів території проголосували за незалежність із подальшим входженням до складу Російської Федерації, хоча до 1940 р. Придністров'я було інтегральною частиною УРСР (фактично фрагмент нинішньої Одеської обл.).

Святослав Вишинський
До теми: "… У южных границ Украины в обозримом будущем могут произойти существенные перемены. Может появиться еще одна непризнанная крошечная республика, а может, и Румыния существенно увеличит протяженность своей границы с Украиной. Неизменно остается только одно – абсолютная пассивность Киева на все геополитические процессы вблизи своих границ. Гагаузскую карту разыгрывает Москва, разыгрывает Бухарест, активно вмешивается Анкара, а Киеву все по..." (Игорь Лесев, «Независимая Гагаузия: новый сосед Украины?», «Обозреватель», 4 сентября 2012)
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте