Тестуйтеся Громадяни – Українці!

Часом маю можливість споглядати за розгубленими обличчями багатьох колег серед наукового та чиновницького середовища, які при розмовах про українську політику ніяковіють, намагаються у кращому разі перевести тему або «засипати» зустрічними запитаннями, а у гіршому – сказати, що «так усе складно», «все пропало і винен у цьому саме Він»,  «складні часи» т.д. Дуже делікатно намагаюся не погодитися. Особливо, коли спілкуюся з інтелектуальними, проникливими (!) до життя, вірними своїм поглядам багато років, проукраїнськими колегами, однокласниками, Вчителями. Я вважаю, що це новий важливий (!) наступний етап для нашої держави. Обрання  Президента держави – це нова програма дій, нові пріоритети, нова кадрова політика, нова опора-команда у парламенті, т.зв. «коаліціада» (фактично з такою чисельною фракцією та можливостями, хоча юридично обрання Президента не означає автоматично вимогу формування нової коаліції), … і нове, незалежне ставлення українських громадян до цього всього. Вас турбує, що буде з українською мовою? Говоріть про це публічно. Не спішіть ображати (ся), краще розкажіть, чому мова може об'єднати. Вас обурює, що міністром культури і туризму України  може стати відвертий «українофоб»? Напишіть про це статтю у журналі. Підпишіть лист-звернення до українського народу із застереженнями. Ви стурбовані про перспективи нової коаліції? Вимагайте дотримання тих норм, які на Вашу думку, є важливими для подальшого розвитку країни. Не сподобалася програма дій Коаліції конкретної? Розкритикуйте її вщент. До прикладу, проект угоди про створення нової коаліції від ПР http://www.pravda.com.ua/articles/2010/02/24/4806416/ поряд із багатьма позитивами створює додатково шквал запитань щодо реалізації зазначених положень у сфері зовнішньої політики. Зокрема, п. 5.2. «Закріплення на законодавчому рівні позаблокового статусу України, що означає неучасть України у військово-політичних союзах інших держав» викликає багато запитань. Поки що тільки запитань, а саме: Чи означає це ревізію (аброгацію, складну процедуру скасування законодавчого акту) закону України «Про основи національної безпеки України», що обеззаконює усю ЗАКОНОМдавчу сферу правового регулювання не тільки мети України членства у НАТО та ЄС, але й  національної безпеки держави у цілому? Скасування десятків рішень РНБО, указів Президента, постанов Кабміну, наказів ряду міністерств т.д.? А як же міжнародні угоди про співробітництво, яке поглиблюється? Чи означає це наявність концепції роз’яснення «позаблокового статусу» (не плутати з поняттям «міжнародний нейтралітет»)? Все-таки, думаю, ця норма зазнає коригування у майбутньому (цю тему порушу окремо). Ви боїтеся, що європейський вектор України не буде реалізований? Скажіть про це перед аудиторією. Будь-якою. Ототожніть СВІЙ авторитет Громадянина з потребами та пріоритетами пересічного українця. Це є наш своєрідний тест. Тест на позицію (навіть, якщо Ви в (О)позиції), переконання, систему власних поглядів. Для нас Громадян – це право, як міра можливої дозволеної поведінки у суспільстві (і дай Бог, щоб такі наші «права» не почали звужували). Для нас Українців – це обов’язок, як міра необхідної поведінки. Перед собою, громадянським суспільством, яке формується, майбутніми поколіннями. Невже Ви стільки зробили на Буковині та буковинців для того, щоб у якийсь момент від всього відмовитися? Мабуть, за останні роки, ми таки відчули смак говорити, що думаєм, відчуваєм про навколишні процеси, про владу, про Нього, Неї, Них. Невже тут ми це право можемо комусь віддати… Тож нехай бажання за необхідності схвалювати чи критикувати незмінно йде поруч із першими державницькими проукраїнськими кроками тих, хто отримує мандат довіри виборця. п.с. Хоча погоджують, мовчання (такий собі «ігнор») це теж може бути позиція. Тільки тоді, ми ,як мінімум, не можемо казати, що «все пропало».