Неособисте голосування у місцевій раді – приниження, безвідповідальність та неповага до громадян

Про необхідність дотримання принципу особистого голосування сказано в останні місяці достатньо.  Я повністю поділяю стурбованість громадських активістів, колег-депутатів, журналістів й блогерів щодо необхідності внесення змін до регламенту Чернівецької обласної ради, де варто передбачити суворіші правила дотримання диспозиції персонального голосування й санкції у разі їх документально підтвердженого порушення.  У четвер, 14 березня на черговій 15-й сесії обласної ради будуть дискусії з приводу декількох пропозицій, прогнозую, депутати, усіляко критикуючи це ганебне явище по формі, по змісту, навряд чи приймуть якесь прогресивне рішення.  Утім, які б аргументи (політичні, юридичні, часові) не наводилися, кожен депутат несе відповідальність перед виборцями, своєю політичною командою, врешті-решт, своїм сумлінням. Хтось панічно боїться правдиво поглянути «правді у вічі», а хтось при слові «тушка» чи «піаніст» заходиться тривалими лайками й образами своєму візаві, показуючи не тільки недалекоглядність а й особисті комплекси чи неповноцінність. І, дійсно, простою відповіддю на такі моменти могла б стати власна громадська позиція і власні переконання. Скажімо, «я за персональне голосування депутатів, міністрів чи громадян», «мені та моїй Родині до Європейського Союзу», «я за реальний збалансований бюджет області (міста, села)», «Мою рідну мову ображають», «я за верховенство закону»  т.д.  Для мене у самій дискусії про персональне голосування особливо значущими є декілька моментів.
Неособисте голосування – це приниження для будь-якої свідомої, порядної, працьовитої людини, яка взяла на себе відповідальність перед громадою працювати депутатом, ходити на сесії, постійні комісії, проводити прийоми громадян, писати петиції й звернення до органів влади, вимагати усунення порушення законодавства, дискутувати і цим покращувати бюджет чи програму соц-економ. розвитку тощо. І найбільш важливим майданчиком для реалізації усіх депутатських починань є якраз пленарне засідання сесії. Депутат повинен робити свою роботу – виражати волю виборця через особисту участь у засіданнях й голосуванням. Делегування цієї функції недопустиме. У такому випадку, лікар може делегувати свого сусіда для проведення операції, юрист – до зали суду свого родича, шофер свою однокласницю до водіння автобусу і т.д. Чи таку країну імітації та вседозволеності хотіли б бачити наші пращури? І це не моралізаторство,це вияв бажання вже не дуже численних, але все ще активних груп молодих людей жити у цій країні по правилам.  Тому, це питання відповідальності й поваги до таких самих громадян України, які щоденно прокидаються, ідуть на роботу, працюють, при чому, у визначений час та підтриманий більшістю порядок. Порядок визначений у Конституції та чинному законодавстві — депутат голосує особисто. І я при цьому закликаю не принижувати себе, з повагою ставитися до Громадян та сумлінно виконувати свої першочергові обов’язки.
 Безумовно, питання часу та техніки голосування у даному випадку можна дискутувати. Позитивний приклад може дати міська рада, коли сесії скликаються не рідше ніж раз на місяць, більш-менш дозволяє планувати депутатам свій час та можливості участі у роботі. Що заважає обговорювати дату чергової сесії заздалегідь, до прикладу, за місцяць? З іншого боку, право депутатів вимагати чіткішої процедури реєстрації і контролю (як і вимоги щодо перереєстрації від фракції, що займає лічені секунди) депутатських карток має мати місце. Це ж очевидно, це право мінімізує звинувачення опонентів та блокування трибун. 

Тому дискусію щодо питання особистого голосування у місцевій раді я б вважав закритою у разі прийняття відповідних змін до регламенту, резолюції осуду (письмово чи усно) з боку керівників фракцій та перегляду (оновлення) певних правил видачі, обліку і повернення депутатських карток.
І у цій ситуації, фраза депутатів «Я голосував за..» чи « я підтримував Ваш проект рішення» буде відвертою й правдивою по відношенню до краян-буковинців. Й документальне підтвердження процедури голосування як і кількість розроблених, прийнятих та повноцінно виконаних рішень Чернівецької обласної ради дозволило б буковинцям і українцям хоча б тут не почуватися обдуреними чи зневаженими. А для предстаників більшості будь-якої місцевої ради — це можливість показати наявність  відданих членів політичної команди, які своєю присутністю, підтримкою у виступах і  голосуванням розділяють відповідальність за реалізацію такого політичного курсу чи проведення цих реформ у тяжкий для країни час.