Михайле, при усій повазі, ти суб'єктивна сторона, яка тим більше займає протилежну позицію у цьому питанні. Ти віриш у своє, це твоє. Зверну увагу твою, що я опосередковано питав у даному пості про інше. Дякую.
З усіма думками згоден, прийму до уваги. Але прошу розуміння, цей пост — це реакція на конкретні дії певних органів влади. Не більше. Депутати повинні займатися усім що входить до їх компетенії і про що просить їх громада. УСІМ! І виправдовуватися у кінці посту, типу «але, звісно, такі заяви — не основне чим має займатися обласний депутат» не буду. І як комплімент зауважу, деякі коментатори нагадують одного знаного професора ЧНУ, який після будь-якої відповіді студента, аспіранта чи докторанта, першою фразою весело говорив «А от про це… ще не було нічого сказано...»
Перечитав дані матеріали, хотів висловити декілька суджень про ЦЮ ситуацію та загалом. Так і не розумію, Святе й Михайле, навіщо ви тратите час і зусилля на дискусії з Юрієм Іллічем, коли цей час набагато корисніший був би для виправлення помилок й неточностей тих, хто дійсно вважає (партії, НГО, окремі громадяни, можливо, ЗМІ, але точно не у такий спосіб), що влада чинна політична виконавча зайшла «занадто далеко». Кажу вам це як колега, товариш, який знає, про дружні відносини, і Вишинського і Чорнея, зокрема. От, не вірю я що ти, Святе, не розумієш, що ти прочитав більше книжок ніж ті, кого ти хочеш захистити (не про Михайла), бачили піску у морі? Подивися як медіаексперт, кому вигідні і те «оцінювання» діяльності журналістів, і ті «плівки», записані директором комунального підприємства. За що ти дорікаєш постійно Чорнею? За його симпатію Юлі (саме їй, решта похідне). Так це щира послідовна позиція людини, яка РОКИ може пояснити її. Зізнаюся, це гідний опонент у дискусії, він має переконання. Більше — це єдина (бвчення ролі певних особистостей у новітній історії України), що нас заставляє дискутувати удвох і залишатися при своїх думках. Тебе коробить, що ресурс БУКНЮЗ підтриує опозицію — БЮТ, ФЗ, т.д. Як громадянину раджу тоді — не читай його. А як медіаексперт — постав запитання собі, чи ЦЕ найбільша зараз небезпека на медіаринку? У країні відсутності правил, ти помітив, як хтось занадто проявляє симпатію субєктивну, начебто, порушуючи принципи і процедури вільної та незалежної журналістики. Та ще трохи, і такий декілька сайтів + ФБ це останнє де можна буде щось почитати. До слова, цікаво проаналізувати, чи усі сайти чернівецькі написали про події 16 січня, звуження прав активістів, журналістів, НГО, мітингувальників (ЦЕ Ж ОБ'ЄКТИВНО) та реакцію (в одні ворота, до слова теж) міжнародної спільноти?? ПІДКРЕСЛЮ, для мене БУКНЮЗ, БУКІНФО, ЧАС, МБ, т.д. — це можливість прочитати аналітику не про партії (що ти, мабуть, бачиш у першу чергу), а про порушення прав людини в Україні, бездіяльність влади, марнотратність влади, неспроможність і неготовність влади до реальних викликів сьогодення, сайт місцевий, тому і місцева привязка важлива. Я цього не бачу, даруй, на усіх сайтах. А решта? Давай тоді тут вже зізніємося для публіки, раз і назавжди, щоб не було догадок, що хтось щось не розуміє.
Говоритиму за себе.
Юрій Чорней дуже хороший історик і висококласний журналіст. Як історик, він має колосальні знання, які дозволяють ВІЛЬНО маневрувати між століттями, епохами, особами. Ну, це те, що заважає іншим, їх «стопорить, при виконанні поставлених завдань», демонструючи бляклість при дискусії. Він був і є для мене прикладом людини, яка здатна любити своє (історію) беззастежено, абсолютно, глибоко… У цій країні страшенно не вислачає таких людей, які б так віддавалися своїй справі. І як історик і як педагог, і як власник домашньої бібліотеки, Чорней у цій абсолютно безкорисливій справі професіонал. І це тісно повязане з другим моментом. ПІДКРЕСЛЮ — його статті, аналітика, чи у газеті чи сайті, особливо, до 2012 р. — це матеріал, який може взяти у руки депутат, чиновник, бізнесмен і громадянин. Це віддача, це стиль. Це те, що журналіст залишає після себе. І як журналіст, він інший. Це дешевенька технологія підігнати усіх журналістів під одну лінійку. Хтось любить читати ефіграфи до статтей на сайті БУКІНФО, хтось роздуми на тему часу головного редактора «Часу», хтось колонку редактора БУКвіче, хтось Буркута у Версіях. Вони ж зовсім різні, і тільки якість «плівки» вперто насаджують, що вони, журналісти Буковини, однакові. А вони різні — по стилю, по матеріалах.т.д. Ну, ти розумієш. Але для мене, як громадянина вільної ще країни, вони представники вільних свободних (від терміну «свобода», вони не посягають а права інших. А влада ці права постійно мінімізує) медіа, які несуть різні, у тому числі свої (редакторські, субєктивні) думки, не хочеш, не сприймай, не читай. Ти уявляєш у США, щоб репортери FoxNews (консервативний канал, підтримує республіканців) коментував дії CNN (більш ліберальні, мабуть, деиократичну партію підтримують) щодо того, що останні працюють НА партію, субєкта т.д. Дискусії про ставлення до міграційної політики, носіння зброї, одностатевість. Будь-ласка. серйозна світова преса знає приклади, коли ряд видань одні одного починають оцінювати за симпатії їх та позицію???? Матеріали є різні, тут слушна була думка, їх просто маркувати у виадках, коли це НЕ авторський журналістський матеріал. Словом, я хотів сказати, те, що не сказали про Чорнея на Вкурсі до цього часу, у тому числі, особливо ти, Святе. Пишу це з повагою. Я був і залишаюся прихильником альтернативи, пошуку будь-яких сособів та методів захисту прав громадян в Україні. Я не буду критикувати опозицію, я спробую їй максимально допомогти. Я не буду критикувати «ЧАС» за особисті образи, я простягну руку для боротьби проти свавілля, режиму і наруги над правами та свободами українців, що сьогодні робить партія регіонів. Я не буду критикувати НГО, я похвалю, підтримаю кожну ініціативу у напрямку боротьби з режимом. І сьогодні саме такі інтернет-видання і саме такі люди як Чорней є для мене прикладами на Буковині у відстоюванні демократичних європейських принципів. До цього всього, я поважаю професіоналів та захоплююся людьми, які, як Чорней, у такі «часи» залишаються вірними собі та своїм заняттям. І до цього всього, мені все ж так дивно, чому, Святе, знаючи який дійсно Ілліч, окрім іншого — вільний і людинолюб, і маючи стільки спільного (і відмінного, ми як журналісти і люди), ти все ж не хочеш побажати йому добра у спільній боротьбі проти диктатури та безправя та подати йому руки. Ти, будучи людиною добре освдченою та все ж смію говорити (перепрошую, що за тебе), усталених поглядів, знаєш, що не подавати руки — ніщо інше, як тримати і ній щось…
А про приватні розмови на приватній зустрічі декількох ще вільних людей на одній із площ Чернівців, як про випадкових людей у сучасній політиці, яких не має за що згадувати у принципі, я писати не буду. Як і про те, що часом наша емоція (а звідси і образа, оцінка іншого) перемагає раціо у чоловічій розмові (саме такою приватною чоловічою вона виглядала на ФБ)і це звісно не дуже добре. Але таке у живих щирих високоінтелектуальних людей, які переживають за країну, таки, часом, трапляється.
Ні. По одній імпульсній доповіді до 7 хв. від кожної країни (Укр., РФ, Польща), а потім загальна дискусія. Регламент робочий — репліки, запитання, виступ. Вхід вільний. Приходь!!! п.с. знаю, що субота, але в учасників тільки так виходило. З іншого боку, це робоча субота для ЧНУ (за середу першого тижня).
З початком! Одразу скажу, мені постійно бракує інфографіки. Колись товариша з газети «Буковина» за це хвалив. Така подача читабельна. А по суті, при зустрічі!
Дякую Святе за репост відео. Тут така справа. Так, Богдан запропонував таку ідею, ми її розробили та запропонували депутатам, ті сказали, що підтримають, як і апарат облради. Богдан, певен, зробив висновки із свого першого досвіду блогерства, мабуть, не повториться. За законами жанру, треба давати ще шанс себе зарекомендувати справами і результатом. Давай не спішити.
А по суті відео. Ми живемо у вільній (!!!) країні, оцінку давати не планую. Але якщо журналіст приходить тільки із одним запитанням, коли презентують увесь проект, то, навряд, чи для серйозного експерта, науковця, це має бути єдине джерело інформації про плани та очікування молодих учасників проекту. Подивившись матеріал, Ви, колего, навряд чи дасте відповідь на загальновідомі хто?, що?, де?, коли?, навішо?, решта каналів це спробували зробити. Будь-які презентації можна завжди таким чином подати. Хоча будь-який сюжет — це і редакційна політика теж, а ФАКТОФ, погодьмося, таку політику означив, і на місцевому рівні це виглядає досить цікаво. Чому ж, саме цікаво!!! Наберемося терпіння, а там час покаже. Хоча, відверто сказати, молоді люди повинні чітко усвідомлювати завжди коли, чому і за яку роботу беруться. Виправдання ледарям і підлабузникам не має. Межі (окрім, біологічного віку, кажуть) професіоналізації у роботі експерта, депутата чи журналіста теж.
Руслане, добра стаття і цікаві думки. Завтра багато проясниться. Два моменти. Юридичний — не існує жодного проекту рішення, який завтра буде запропонований для голосування згідно з процедурою. Тому, депутати або нічого не приймуть, або будуть шукати політико-правовий вихід. І друге. Осадок неприємний від того, що депутатів спочатку закликали проголосувати, а потім, почули думки громади, прокуратури т.д. і тепер кажуть, що треба переголосувати, скасувати т.д. рішення по Інвантрансу. А хто може понесе відповідальність за такі ініціативи? Ми не голосували з тобою, нам простіше. Але не час для зловтішань, а час завтра добре у всьому розібратися. І тут моя попередня думка не на користь Інвантрансу. Щодо 14 корпусу ЧНУ, то без сумніву підтримую. Треба провести незалежну експертну оцінку та переглянути оренду. Почути прохання ЧНУ.
Проблема означена — пошук нового приміщення для обласної медико-санітарної комісії (Комісія, яка надає довідки, справки громадянам з обмеженими можливостями здебільшого у інвалідних калясках не облаштована пандусом і знаходиться на.....ІІ поверсі по вул. Руській, 7. Можливості зробити ліфт згідно відповідей компетентних органів не має). Серед моїх пропозицій — звернення до депутатів обласної та міської ради з клопотанням про нове приміщення, спільне розширене засідання постійних комісій охорони здоров'я та праці й соцзахисту облради та приняття СПІЛЬНИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ комісій до проекту рішення обласної ради і також підготовка до проекту бюджету пропозиій фінансування спорудження чи модернізація істуючого деінде приміщення. Особисто почув проблеми громадських організацій-інвалідів, буду підтримувати пропозиції та сам шукатиму можливостей щодо виправлення такої дискримінаційної ситуації. Рівні права і рівні можливості буковинців — імператив, який потрібно захищати!!! Вірю, однодумців знайдеться багато — і у обласній та міській виконавчій владі, серед депутатського корпусу та числа добрих меценатів.
По черзі. Святе — це дискусія. У нас з тобою дві різні думки. Я ще раз повторю свою, що не вважаю, що умісно привласнювати чужі ідеї, видавати за власні, навіть за нових умов, видозмінених форм т.д. Гадаю, що жодному професору не буде приємно, як молодий, начитаний аспірант чи асистент почне видавати ту саму теорію тільки у новому навчальному році чи після того, як була утворена нова кафедра. Професору буде болече і неприємно. Підкреслю, це дві різні думки. Я поважаю твою думку, мені здається, що саме тут ти помиляєшся.
Вчора на сесії відбулася розмова троьх — Горук, Куліш, Павлюк. Дуже приязно. Назар почув декілька нових речей про цю ініціативу. Ми потиснули один одному руки та розбіглися.
Щодо Володимира, то тут така справа. Я такі коментарі читаю постійно від Вас. І вагаюсь, не знаю, що можна сказати людині, яка не вміє ставитися з повагою у дискусії. З одного боку, не хочеться витрачати час, це як «горохом об стінку». З іншого, злить, що Ви не здатні до елементарного аналізу та порівняння. Володимире з повагою, яка була до Вас у 2005-2010 рр. Ви були депутатом облради, дружина працювала у прес-службі ОДА і БЮТ. Де і що робив тоді, і як це вітала країна? І де ти зараз із своїми ініціативами та громадськими кампаніями? Цій країні це не потрібно. Але чути «плясняві коменти» про вину попередників і що Ви там щось чули недочули — це опускати рівень розмови. Мені нецікаво читати Ваш тролінг на Вкурсі, я такий щодня читаю на Укр.правді. Нам краще говорити про виховання дітей при зустрічі у міській поліклініці. Честь!
Святе, ти ж буквоїд. Кожна велика Справа починається із Слова. "Ініціатива спорудження памятника вперше була озвучена мною.....". Але ж не вперше. І у принципі можна трохи більше безособово (скромніше) у такій делікатній темі. Але дуже добре, що такі ідеї є, їх треба підтримувати. і завтра, коли будемо розглядати проект соц-економу на 2013 р. буду голосувати за та інших закликати. Головне, результат — пам'ятник та перемога українців над безпам'янством.
І, до речі, підтримати спорудження монументу варто не тільки вербально, але й фінансово. І без інформаційного розголосу.
Назаре, я вітаю і підтримую усі корисні проукраїнські речі, які робить ВО «Свобода» та її представники. Але, істина повинна завжди супроводжувати твої та твоїх однопартійців справи. Вперше ініціативу спорудження пам'ятника жертвам Голодомору на виконання указу Президента В. Ющенка висловили Володимир Куліш та Віктор Павлюк на закладенні пам'ятного знаку на розі вул. Шевченка та вул. Руської у 2007 р. І після щороку там відбувалися траурні заходи. Ми у період 2007-2010 рр. там з тобою просто не бачилися, потім, Свобода почала окремо вшановувати жертв Голодомору.
Вперше питання Голодомору на національному політичному рівні підняла фракція «Наша Україна» провівши у 2003 р. парламентські слухання та ухваливши навіть відповідну Постанову ВРУ. А фонд Катерини Ющенко «Україна 3000» підтримали вперше десятни заходів по всьому світу щодо висвітлення цієї проблеми, знявши інформаційну блокаду нашими сусідами та радянським минулим.
Ці невинно убієнні люди заслугоують на те, щоб їх пам'ятали і шанували. А Свобода, мені так здається, повинна не соромитися продовжувати (саме це слово, а не започатковувати чи ініціювати) ті добрі справи, які були розпочаті у 2005-2010 рр.
Підтримую п. Лібанову! Жодного голосу за таке та подібні проекти рішень у п'ятницю 21 грудня на сесії. Хай ефективні ініціатори дадуть пояснення. Жодного голосу за будь-які рішення по реорганізації! До слова, п. Марину цікаво було б бачити не тільки в Букіністі, але й трохи нижче по Головній. У Будинку естетики та дозвілля.
+1. Про памятні скорботні заходи треба буде уже думати з жовтня. Але маленьке уточнення — Закон України «про Голодомор» так і не вдалося регіоналам змінити — Стаття 1. Голодомор 1932-1933 років в Україні є геноцидом
Українського народу.
Але для того парламенту немає нічого святого. Не здивуюся, що просто не встигли.
Думаю новий парламент до такого не опуститься.
Говоритиму за себе.
Юрій Чорней дуже хороший історик і висококласний журналіст. Як історик, він має колосальні знання, які дозволяють ВІЛЬНО маневрувати між століттями, епохами, особами. Ну, це те, що заважає іншим, їх «стопорить, при виконанні поставлених завдань», демонструючи бляклість при дискусії. Він був і є для мене прикладом людини, яка здатна любити своє (історію) беззастежено, абсолютно, глибоко… У цій країні страшенно не вислачає таких людей, які б так віддавалися своїй справі. І як історик і як педагог, і як власник домашньої бібліотеки, Чорней у цій абсолютно безкорисливій справі професіонал. І це тісно повязане з другим моментом. ПІДКРЕСЛЮ — його статті, аналітика, чи у газеті чи сайті, особливо, до 2012 р. — це матеріал, який може взяти у руки депутат, чиновник, бізнесмен і громадянин. Це віддача, це стиль. Це те, що журналіст залишає після себе. І як журналіст, він інший. Це дешевенька технологія підігнати усіх журналістів під одну лінійку. Хтось любить читати ефіграфи до статтей на сайті БУКІНФО, хтось роздуми на тему часу головного редактора «Часу», хтось колонку редактора БУКвіче, хтось Буркута у Версіях. Вони ж зовсім різні, і тільки якість «плівки» вперто насаджують, що вони, журналісти Буковини, однакові. А вони різні — по стилю, по матеріалах.т.д. Ну, ти розумієш. Але для мене, як громадянина вільної ще країни, вони представники вільних свободних (від терміну «свобода», вони не посягають а права інших. А влада ці права постійно мінімізує) медіа, які несуть різні, у тому числі свої (редакторські, субєктивні) думки, не хочеш, не сприймай, не читай. Ти уявляєш у США, щоб репортери FoxNews (консервативний канал, підтримує республіканців) коментував дії CNN (більш ліберальні, мабуть, деиократичну партію підтримують) щодо того, що останні працюють НА партію, субєкта т.д. Дискусії про ставлення до міграційної політики, носіння зброї, одностатевість. Будь-ласка. серйозна світова преса знає приклади, коли ряд видань одні одного починають оцінювати за симпатії їх та позицію???? Матеріали є різні, тут слушна була думка, їх просто маркувати у виадках, коли це НЕ авторський журналістський матеріал. Словом, я хотів сказати, те, що не сказали про Чорнея на Вкурсі до цього часу, у тому числі, особливо ти, Святе. Пишу це з повагою. Я був і залишаюся прихильником альтернативи, пошуку будь-яких сособів та методів захисту прав громадян в Україні. Я не буду критикувати опозицію, я спробую їй максимально допомогти. Я не буду критикувати «ЧАС» за особисті образи, я простягну руку для боротьби проти свавілля, режиму і наруги над правами та свободами українців, що сьогодні робить партія регіонів. Я не буду критикувати НГО, я похвалю, підтримаю кожну ініціативу у напрямку боротьби з режимом. І сьогодні саме такі інтернет-видання і саме такі люди як Чорней є для мене прикладами на Буковині у відстоюванні демократичних європейських принципів. До цього всього, я поважаю професіоналів та захоплююся людьми, які, як Чорней, у такі «часи» залишаються вірними собі та своїм заняттям. І до цього всього, мені все ж так дивно, чому, Святе, знаючи який дійсно Ілліч, окрім іншого — вільний і людинолюб, і маючи стільки спільного (і відмінного, ми як журналісти і люди), ти все ж не хочеш побажати йому добра у спільній боротьбі проти диктатури та безправя та подати йому руки. Ти, будучи людиною добре освдченою та все ж смію говорити (перепрошую, що за тебе), усталених поглядів, знаєш, що не подавати руки — ніщо інше, як тримати і ній щось…
А про приватні розмови на приватній зустрічі декількох ще вільних людей на одній із площ Чернівців, як про випадкових людей у сучасній політиці, яких не має за що згадувати у принципі, я писати не буду. Як і про те, що часом наша емоція (а звідси і образа, оцінка іншого) перемагає раціо у чоловічій розмові (саме такою приватною чоловічою вона виглядала на ФБ)і це звісно не дуже добре. Але таке у живих щирих високоінтелектуальних людей, які переживають за країну, таки, часом, трапляється.
А по суті відео. Ми живемо у вільній (!!!) країні, оцінку давати не планую. Але якщо журналіст приходить тільки із одним запитанням, коли презентують увесь проект, то, навряд, чи для серйозного експерта, науковця, це має бути єдине джерело інформації про плани та очікування молодих учасників проекту. Подивившись матеріал, Ви, колего, навряд чи дасте відповідь на загальновідомі хто?, що?, де?, коли?, навішо?, решта каналів це спробували зробити. Будь-які презентації можна завжди таким чином подати. Хоча будь-який сюжет — це і редакційна політика теж, а ФАКТОФ, погодьмося, таку політику означив, і на місцевому рівні це виглядає досить цікаво. Чому ж, саме цікаво!!! Наберемося терпіння, а там час покаже. Хоча, відверто сказати, молоді люди повинні чітко усвідомлювати завжди коли, чому і за яку роботу беруться. Виправдання ледарям і підлабузникам не має. Межі (окрім, біологічного віку, кажуть) професіоналізації у роботі експерта, депутата чи журналіста теж.
Вчора на сесії відбулася розмова троьх — Горук, Куліш, Павлюк. Дуже приязно. Назар почув декілька нових речей про цю ініціативу. Ми потиснули один одному руки та розбіглися.
Щодо Володимира, то тут така справа. Я такі коментарі читаю постійно від Вас. І вагаюсь, не знаю, що можна сказати людині, яка не вміє ставитися з повагою у дискусії. З одного боку, не хочеться витрачати час, це як «горохом об стінку». З іншого, злить, що Ви не здатні до елементарного аналізу та порівняння. Володимире з повагою, яка була до Вас у 2005-2010 рр. Ви були депутатом облради, дружина працювала у прес-службі ОДА і БЮТ. Де і що робив тоді, і як це вітала країна? І де ти зараз із своїми ініціативами та громадськими кампаніями? Цій країні це не потрібно. Але чути «плясняві коменти» про вину попередників і що Ви там щось чули недочули — це опускати рівень розмови. Мені нецікаво читати Ваш тролінг на Вкурсі, я такий щодня читаю на Укр.правді. Нам краще говорити про виховання дітей при зустрічі у міській поліклініці. Честь!
І, до речі, підтримати спорудження монументу варто не тільки вербально, але й фінансово. І без інформаційного розголосу.
Вперше питання Голодомору на національному політичному рівні підняла фракція «Наша Україна» провівши у 2003 р. парламентські слухання та ухваливши навіть відповідну Постанову ВРУ. А фонд Катерини Ющенко «Україна 3000» підтримали вперше десятни заходів по всьому світу щодо висвітлення цієї проблеми, знявши інформаційну блокаду нашими сусідами та радянським минулим.
Ці невинно убієнні люди заслугоують на те, щоб їх пам'ятали і шанували. А Свобода, мені так здається, повинна не соромитися продовжувати (саме це слово, а не започатковувати чи ініціювати) ті добрі справи, які були розпочаті у 2005-2010 рр.
Українського народу.
Але для того парламенту немає нічого святого. Не здивуюся, що просто не встигли.
Думаю новий парламент до такого не опуститься.